?

Log in

No account? Create an account
сурмачі

likelviv


Фотоблог

Фоторозповідь про Львів і все, що з ним пов'язано.


Previous Entry Share Next Entry
Львівські базари. Краківський.
сурмачі
likelviv
Іноді, мені стає страшенно нудно у Львові. Я думаю про велетенські міста, про Париж і Нью-Йорк. Про їхнє безмежжя, розмаїття культури і можливостей. Там так багато всього, не реально відвідати всі галереї, ресторани, кнайпи, театри, музеї, познайомитись із всіма колами людей… Мабуть, неможливо пізнати їх на сто відсотків. Тому відносини із цими містами завжди залишатимуться злегка поверхневими.
Бо навіть 800-тисячний Львів за двадцять чотири роки життя кожного дня пізнаю з іншої сторони. Якщо відкрити свій розум і почуття – то тут стільки різного, чудового, унікального. І я не про архітектуру, я про звичайне-незвичайне життя звичайних-незвичайних людей. Безмежна кількість людських світів вміщена у одне місто.
А ще є стільки буденних речей, на які ми з дня в день не звертаємо жодної уваги. Не бачимо в тому краси, а хіба рутину. Щоб прожити яскраво – потрібно відчувати дивовижність навіть в звичному і щоденному.
Тому ми вирішили відвідати львівські базари і поринути в їх особливий світ...

Найбільший і найколоритніший центральний базар – «Краківський ринок». Його історія започаткована у перші повоєнні роки. У 1947 році на місці єврейського кладовища-кіркута організували ринок «Центральний».

Генеральний спонсор вивіски Knorr презентує «Краківський ринок. Ласкаво просимо»

Тут можна купити все. Цей базар диктує моду серед мас. В чому будуть вдягнуті більшість мешканців спальних районів і приміських сіл – вирішується в кулуарах торгових рядів Краківського базару. Це стосується також дизайну помешкань, стилістики весілля чи інших святкувань, щоденного раціону, чи будь-чого іншого… Може якістю, стилем і напрямком життя більшості українців керують базари, а не міська чи державна влада?


Весільне царство дозволило нам пірнути у неймовірне буяння барв, тканин, текстур… Різні весільні дрібнички продають тут за досить низькими цінами.










Принцеска :0)


Між торговими павільйонами затиснуте маньопусіньке кафе на два столики. Тут завжди сталий контингент із працівників ринку.


Базар – це місто в місті, королівство в королівстві. Тут свої правила, закони, свій король і управа, свої лицарі, придворні і слуги. На Краківському є навіть власна вежа із флюгером. І звіринець із дивовижними екзотичними тваринами та птахами. І кольорові рибки, і морські рослини… Ми побували в стількох місцях одночасно, відвідавши один базар…












Тут можна придбати речі для побуту, для свого хобі, навіть Бога до хати. Є все. Всього багато. І якщо подивитись на це очима художника – можна побачити яскравий кольоровий світ, а не прості речі.






Чоловіки самі зупинили нас і попросили сфотографувати на пам'ять.


Найбільше життя вирує на продуктовій частині ринку. Зі всіх сторін вас будуть припрошувати: «Пане, панюсю, ходіт до мене! Сиру не треба? А яка сметанка нині добра! Візьміт до хати». Люблю ці львівські базарні традиції, люблю чисту вимиту городину, колоритні постаті продавців…. Знаю, що ці от примовляння-припрошування незмінні вже кількасот літ. Не знаю як словами передати ті запахи трав, приправ, фруктів, овочів, молока, землі… А ще постійний гул голосів, який здіймається аж до дахівки, вигуки і сміх…










Цю пані моя мама побачила на фото і згадала як ще років 15 тому здавала їй яйця з Тернопільщини на продаж. Каже, що та продавчиня по проході того немалого відрізку часу фактично анітрохи не змінилася зовні.










Не проминули шансу купити полуниці, яка є домінуючим фруктом цього сезону. Станом на 28 травня 2013 року, кілограм коштував 20-25 грн. Черешні – 20-30 грн./кг. У Львові кажуть окрім «полуниця» і «клубніка» - ще й «трускавка», чи просто «ягода».




Коли проходиш повз цей павільйон, то аж памороки забиває від сильного запаху заморських приправ.


Можливо, для мене в цій композиції краси мало. Але хтось дбає про це місце, хтось молиться тут, хтось вкладає щось добре у свої думки, коли проходить повз… Тому тішить, що є тут ця яскрава циганерія з Матір’ю Божою, яка своєю присутністю стримує довколишній світ від лишнього зла.


Апофеоз архітектури і внутрішньої оздоби доби Краківського базару – м’ясний відділ. Павільйон нагадує індійський фільм знятий в весільній буді багатого газди з далекого і забитого податками містечка. Штучними квітами оздоблено кожний метр площі, навіть кабелі ламп освітлення загорнуті в ліани.












Треба віддати належне сій частині базару – тут неймовірно чисто, нема жодного неприємного запаху. Знову ж таки, станом на 28 травня, вартість кілограму телячих ребер була така ж як і полуниці – 20 грн., шинка – 48-50 грн./кг. На сало ціни – дуже різні, за волинське чистеньке сало просили 30 грн./кг.












Маркетинговий хід – надута кишка. Демонстрація міцності, прозорості і відсутності дірок.


Україна – Товариство з обмеженою відповідальністю. Як влучно написано, мабуть, придумав якийсь філософ :)


Як виявилось, і я, і Олег маємо парасолі куплені отут. Моїй вже – 5 років і хоч би що.


Вибух барв! Цього року базар диктує в моді кислотні кольори.






Кришталеві мештики vs. мега тапки




Гумовці і спецназ:




І незабаром - розповідь про ще один базар з довгою історією і своїм особливим колоритом. Привокзальний ринок і його особливий чар!



Текст - Уляна Явна: facebook, блог.
Фото - Олег Бабенчук: olegbabenchuk.com, facebook та Вконтакті

  • 1
навіть не знаю чи то сміятися, чи то плакати треба з таких базарів :)

  • 1